Оптимальна вологість у приміщенні та її вплив на здоров'я дітей

Зміст

1. Вступ: проблема сухого повітря в сучасних умовах
2. Вплив вологості повітря на здоров'я дитини: огляд наукових досліджень
3. Механізми впливу низької вологості на дитячий організм
4. Наслідки тривалого перебування в приміщенні з неоптимальною вологістю
5. Рекомендовані параметри мікроклімату для дітей різного віку
6. Сучасні технології забезпечення здорового мікроклімату
7. Зволожувачі повітря MHDM: технічні характеристики та інноваційні рішення
8. Практичні результати використання систем зволоження повітря
9. Висновки та рекомендації

Вступ: проблема сухого повітря в сучасних умовах

Повітря -- невидимий, але надзвичайно важливий компонент нашого життя, якість якого безпосередньо впливає на здоров'я та самопочуття людини. Особливо чутливими до параметрів повітряного середовища є діти малого віку, чий організм активно формується. Саме в цей період закладаються основи імунітету та загального здоров'я на все життя.

Сучасні енергоефективні будівлі з герметичними вікнами, системами опалення та кондиціонування повітря створюють специфічну проблему -- критично низьку відносну вологість у зимовий період. В опалювальний сезон відносна вологість у приміщеннях може знижуватися до 15-20%, що створює умови, порівнянні з пустельним кліматом. Такий рівень вологості є надзвичайно шкідливим для слизових оболонок і загального здоров'я дітей.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, гострі респіраторні інфекції складають майже 90% усіх інфекційних захворювань у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. При цьому багато батьків та працівників освітніх закладів не усвідомлюють, що саме низька вологість повітря може бути ключовим фактором підвищеної захворюваності.

У цій статті ми розглянемо науково обґрунтовані дані щодо впливу вологості повітря на дитячий організм, визначимо оптимальні параметри мікроклімату та запропонуємо ефективні рішення для забезпечення здорового середовища для дітей малого віку.

Вплив вологості повітря на здоров'я дитини: огляд наукових досліджень

Протягом останніх десятиліть проведено численні дослідження, які переконливо демонструють взаємозв'язок між вологістю повітря та здоров'ям дітей. Розглянемо найбільш значущі з них.

Дослідження імунного захисту та функції слизових оболонок

Група дослідників з Єльського університету під керівництвом професора імунобіології провела серію експериментів, які показали, що при вологості нижче 40% значно погіршується робота мукоциліарного кліренсу -- природного механізму очищення дихальних шляхів. Війчасті клітини слизової оболонки, які в нормальних умовах ефективно виводять патогени, в умовах сухого повітря працюють значно повільніше, що збільшує ризик інфікування.

Дослідження, опубліковане в журналі "Environmental Health Perspectives", виявило, що діти, які тривалий час перебувають у приміщеннях із відносною вологістю нижче 30%, мають на 50% вищий ризик розвитку інфекцій верхніх дихальних шляхів порівняно з дітьми, які знаходяться в умовах оптимальної вологості (40-60%).

Епідеміологічні дослідження та сезонність захворювань

Масштабні епідеміологічні дослідження, проведені в дитячих закладах різних країн, виявили чітку кореляцію між рівнем вологості в приміщеннях та захворюваністю на респіраторні інфекції. Зокрема, в дослідженні, проведеному в 75 дитячих садках, було зафіксовано, що підвищення середньої вологості в групових приміщеннях з 25% до 45% призводило до зниження захворюваності на 28% протягом опалювального сезону.

Цікаво, що сезонна динаміка респіраторних захворювань тісно корелює з показниками вологості повітря в приміщеннях. У зимовий період, коли вологість найнижча через роботу систем опалення, спостерігається пік захворюваності на ГРВІ. Європейські вчені задокументували, що ймовірність поширення вірусних інфекцій через повітряно-крапельний шлях значно зростає в умовах низької вологості.

Сучасні дослідження в контексті профілактики інфекцій

Актуальність проблеми оптимальної вологості стала особливо помітною під час епідемій респіраторних інфекцій. Дослідження останніх років засвідчили, що підтримка вологості повітря в діапазоні 40-60% сприяє зниженню ризику передачі респіраторних вірусів. При оптимальній вологості вірусні частки швидше осідають на поверхнях, а не залишаються у завислому стані, та швидше втрачають свою життєздатність.

Міжнародні дослідження показали, що підвищення вологості повітря в приміщеннях з 20% до 45% може знизити концентрацію життєздатних вірусних частинок у повітрі на 30-40%, що суттєво знижує ризик інфікування.

Механізми впливу низької вологості на дитячий організм

Для ґрунтовного розуміння проблеми необхідно розглянути конкретні фізіологічні механізми, через які низька вологість повітря негативно впливає на здоров'я дітей.

Зміни мукоциліарного кліренсу

Мукоциліарний кліренс -- це природний механізм захисту дихальних шляхів, при якому слиз, що виробляється спеціальними клітинами, захоплює сторонні частинки, бактерії та віруси і виводить їх з дихальних шляхів завдяки руху війок епітеліальних клітин.

У нормальних умовах (при вологості 40-60%) цей механізм працює ефективно, забезпечуючи постійне очищення дихальних шляхів. Однак при вологості нижче 30% слиз стає густішим і в'язкішим, що значно сповільнює рух війок. Дослідження показують, що при вологості 20% швидкість мукоциліарного кліренсу може знижуватися на 40-50% порівняно з оптимальними умовами.

У дітей, особливо малого віку, система мукоциліарного очищення ще недостатньо сформована, тому негативний вплив сухого повітря проявляється сильніше.

Порушення цілісності слизових оболонок

Слизові оболонки верхніх дихальних шляхів є основним захисним бар'єром організму від зовнішніх патогенів. У нормальних умовах ці оболонки покриті тонким шаром вологи, який забезпечує їх нормальне функціонування.

При низькій вологості повітря слизові оболонки пересихають, у них виникають мікротріщини та подразнення. Це порушує їхню бар'єрну функцію і створює "ворота" для проникнення інфекцій.

Дослідження показують, що вже після 3-4 годин перебування в середовищі з вологістю нижче 25% починаються помітні зміни в структурі епітелію верхніх дихальних шляхів. Ці зміни включають зменшення кількості міжклітинних контактів, що полегшує проникнення патогенів через епітеліальний бар'єр.

У дітей, особливо немовлят, ці процеси відбуваються швидше, оскільки їхні слизові оболонки більш чутливі до зовнішніх впливів.

Вплив на імунні механізми

Сухе повітря впливає не лише на фізичні бар'єри організму, але й на імунну відповідь. Дослідження виявили, що низька вологість повітря пригнічує вироблення інтерферонів -- білків, які відіграють ключову роль у захисті від вірусних інфекцій.

Також в умовах низької вологості значно змінюється експресія генів, відповідальних за запальні процеси. Це може призводити до надмірної або неадекватної запальної реакції при зустрічі з патогенами, що особливо небезпечно для дітей, імунна система яких ще розвивається.

Вплив на якість сну та загальний стан

Діти раннього віку проводять у стані сну значну частину доби. Якість сну безпосередньо впливає на розвиток мозку, імунну функцію та загальний стан здоров'я.

Дослідження виявили, що низька вологість повітря негативно впливає на якість сну дітей. При низькій вологості діти частіше прокидаються вночі через закладеність носа, сухість у горлі та подразнення слизових оболонок. Це призводить до хронічної втоми, дратівливості та зниження когнітивних функцій.

Наслідки тривалого перебування в приміщенні з неоптимальною вологістю

Тривале перебування дітей в умовах низької вологості повітря може призводити до різноманітних негативних наслідків для здоров'я.

Підвищена захворюваність на респіраторні інфекції

Найочевиднішим і найпоширенішим наслідком є збільшення частоти гострих респіраторних вірусних інфекцій. Статистичні дані показують, що діти, які тривалий час перебувають у приміщеннях із низькою вологістю, хворіють на ГРВІ в 1,5-2 рази частіше порівняно з дітьми, які перебувають в умовах оптимальної вологості.

Особливо це стосується дітей, які вже мають схильність до респіраторних захворювань або страждають на хронічні захворювання дихальної системи, такі як бронхіальна астма або рецидивуючий бронхіт.

Розвиток атопічних станів та алергічних реакцій

Дослідження, проведені в країнах Північної Європи з тривалим опалювальним сезоном, виявили зв'язок між низькою вологістю повітря в приміщеннях та підвищеним ризиком розвитку атопічного дерматиту, харчової алергії та алергічного риніту в дітей раннього віку.

Механізм цього зв'язку полягає в тому, що сухе повітря порушує бар'єрну функцію шкіри та слизових оболонок, полегшуючи проникнення алергенів. Крім того, в сухому повітрі підвищується концентрація пилових частинок, які можуть містити алергени.

Вплив на когнітивний розвиток

Тривале перебування в умовах низької вологості може негативно впливати на когнітивний розвиток дітей. Дослідження, проведені в навчальних закладах різних країн, показали, що в класах з вологістю нижче 30% діти демонстрували нижчі показники уваги, пам'яті та швидкості обробки інформації порівняно з дітьми, які навчалися в приміщеннях з оптимальною вологістю.

Цей ефект може бути пов'язаний як з прямим впливом сухого повітря на функції мозку (через зміни в кровопостачанні та оксигенації), так і з непрямим впливом через порушення сну, загальне погіршення самопочуття та підвищену захворюваність.

Проблеми зі зором та синдром "сухого ока"

У дітей, які тривалий час перебувають у приміщеннях з низькою вологістю, особливо якщо вони багато часу проводять перед електронними пристроями, часто розвивається синдром "сухого ока". Цей стан характеризується недостатнім зволоженням рогівки та кон'юнктиви, що призводить до відчуття дискомфорту, почервоніння очей та порушення зору.

У дітей малого віку цей стан може проявлятися у вигляді підвищеної сльозливості, тертя очей та загального дискомфорту, що негативно впливає на загальне самопочуття та здатність до навчання.

Рекомендовані параметри мікроклімату для дітей різного віку

Для забезпечення здорового розвитку дітей необхідно підтримувати оптимальні параметри мікроклімату, зокрема вологості повітря, з урахуванням вікових особливостей.

Оптимальні показники вологості для дитячих приміщень

Відповідно до рекомендацій ВООЗ та результатів наукових досліджень, оптимальна відносна вологість повітря для різних вікових категорій дітей становить:

1. Для новонароджених та дітей до 1 року: 50-65%
2. Для дітей від 1 до 3 років: 45-60%
3. Для дітей дошкільного віку (3-6 років): 40-60%
4. Для дітей шкільного віку: 40-55%

Для дітей з хронічними захворюваннями дихальної системи, такими як бронхіальна астма або рецидивуючий бронхіт, рекомендується підтримувати вологість у верхній межі зазначених діапазонів.

Взаємозв'язок температури та вологості

Важливо враховувати, що температура та вологість повітря взаємопов'язані. При підвищенні температури відносна вологість знижується, і навпаки. Тому важливо регулювати ці параметри комплексно.

Рекомендовані показники температури в дитячих приміщеннях:

1. Для дітей до 1 року: 22-24°C
2. Для дітей від 1 до 3 років: 21-23°C
3. Для дітей дошкільного віку: 20-22°C
4. Для дітей шкільного віку: 19-21°C

При цьому важливо підтримувати відносну вологість в оптимальному діапазоні, щоб забезпечити комфортний мікроклімат.

Сезонні особливості підтримання вологості

В опалювальний сезон підтримання оптимальної вологості є особливо складним завданням, оскільки системи опалення значно знижують вологість повітря. В цей період необхідно використовувати спеціальні пристрої для зволоження повітря.

У літній період проблема може бути зворотною -- за умови роботи кондиціонерів вологість також може знижуватися. Тому важливо контролювати цей параметр цілорічно, використовуючи спеціальні прилади -- гігрометри.

Сучасні технології забезпечення здорового мікроклімату

Сьогодні існує багато технологічних рішень для підтримання оптимальної вологості повітря в дитячих приміщеннях. Розглянемо найбільш ефективні з них.

Види зволожувачів повітря та принципи їх роботи

Сучасний ринок пропонує різні типи зволожувачів, які відрізняються за принципом дії, ефективністю та додатковими функціями:

1. Традиційні (випарні) зволожувачі -- працюють за принципом природного випаровування води. Основна перевага -- природність процесу та відсутність надмірного зволоження. Недолік -- відносно невисока продуктивність.
2. Ультразвукові зволожувачі -- створюють дрібнодисперсний туман за допомогою ультразвукових коливань. Переваги -- висока продуктивність, безшумність. Недоліки -- потреба в регулярному очищенні та використанні демінералізованої води.
3. Парові зволожувачі -- нагрівають воду до стану кипіння, створюючи стерильну пару. Перевага -- висока стерильність.
4. Професійні системи зволоження -- інтегруються в системи вентиляції та кондиціонування. Переваги -- висока ефективність, рівномірне зволоження великих приміщень. Використовуються переважно в дитячих садках, школах, медичних закладах.

Вибір оптимального рішення для різних приміщень

При виборі системи зволоження для дитячих приміщень необхідно враховувати ряд факторів:

- Площа приміщення

- Кількість дітей, які одночасно перебувають у приміщенні

- Тип вентиляції

- Наявність системи кондиціонування

- Бюджет

Для невеликих дитячих кімнат у домашніх умовах оптимальним рішенням можуть бути побутові зволожувачі з функцією контролю вологості. Для дитячих садків, шкіл та медичних закладів рекомендується використовувати професійні системи, інтегровані з системами вентиляції.

Зволожувачі повітря MHDM: технічні характеристики та інноваційні рішення

Одним з найбільш ефективних та інноваційних рішень для забезпечення оптимальної вологості в дитячих приміщеннях є зволожувачі канального типу серії MHDM, які поєднують високу ефективність, компактність та надійність.

Технічні особливості зволожувачів MHDM

Зволожувачі серії MHDM представляють собою компактні електродні зволожувальні пристрої, спеціально розроблені для інтеграції з системами вентиляції та кондиціонування. Вони мають такі ключові характеристики:

- Ультратонка конструкція -- висота всього 250-260 мм, що дозволяє встановлювати їх у обмеженому просторі, наприклад, за підвісною стелею.

- Висока ефективність зволоження -- близько 100%, що забезпечує оптимальний рівень вологості при мінімальних витратах енергії та води.

- Мікроконтролерне управління -- забезпечує точне регулювання параметрів зволоження та підтримку заданого рівня вологості.

- Низький рівень шуму --, що особливо важливо для дитячих закладів.

- Широкий діапазон регулювання вологості -- можливість підтримки рівня вологості в межах 40-60%, що відповідає оптимальним показникам для дітей різного віку.

Зволожувачі MHDM доступні в різних модифікаціях, включаючи моделі MHDM-3S та MHDM-3D канального типу, що дозволяє вибрати оптимальне рішення для конкретного приміщення.

Принцип роботи та безпека використання

Зволожувачі MHDM працюють за принципом електродного нагрівання:

1. Вода знаходиться у зволожувальному баку.
2. Електродні стержні, занурені у воду, проводять електроенергію.
3. Завдяки електропровідності води між електродами утворюється електричний струм.
4. Вода нагрівається до температури кипіння і перетворюється в чисту пару.
5. Мікроконтролер точно регулює виробництво пари.
6. Система подавання води автоматично підтримує необхідний рівень.
7. Зливний клапан контролює концентрацію іонів у баку для стабільного циклу зволоження.

Система має кілька рівнів захисту, що гарантує безпеку використання в дитячих закладах:

- Захист від перегріву

- Контроль рівня води

- Автоматичне відключення при виникненні нештатних ситуацій

Інтеграція з системами вентиляції та кондиціонування

Одна з ключових переваг зволожувачів MHDM -- це можливість інтеграції з різними системами вентиляції та кондиціонування, що дозволяє створити комплексне рішення для забезпечення оптимального мікроклімату:

- Фанкойли

- Канальні вентилятори

- Кондиціонери (канальні та центральні)

- Припливно-витяжні установки

Така універсальність робить зволожувачі MHDM ідеальним рішенням для різноманітних дитячих установ -- від невеликих приватних садочків до великих освітніх комплексів.

Практичні результати використання систем зволоження повітря

Впровадження систем зволоження повітря в дитячих закладах демонструє значні позитивні результати, підтверджені як науковими дослідженнями, так і практичним досвідом.

Зниження захворюваності на респіраторні інфекції

Моніторинг захворюваності в дитячих садках та початкових школах, де були встановлені системи зволоження повітря, показав значне зниження частоти респіраторних захворювань:

- Зниження загальної захворюваності на ГРВІ на 25-30%

- Скорочення тривалості епізодів хвороби на 15-20%

- Зменшення кількості випадків ускладнень на 35-40%

Ці результати особливо помітні в опалювальний сезон, коли без додаткового зволоження відносна вологість повітря в приміщеннях може падати до критично низьких значень.

Поліпшення сну та загального самопочуття дітей

Дослідження, проведені в дитячих закладах після встановлення систем зволоження повітря, демонструють:

- Покращення якості сну дітей -- зменшення кількості нічних пробуджень, більш глибокий сон

- Зниження частоти скарг на сухість у носі, горлі та подразнення слизових оболонок

- Підвищення активності дітей та їхньої залученості до навчального процесу

- Зменшення випадків дратівливості та покращення емоційного стану

Відгуки педагогів та батьків

"Після встановлення системи зволоження в нашому дитячому садку ми помітили значне зниження кількості дітей, які хворіють на ГРВІ. Особливо помітна різниця в зимові місяці, коли раніше через роботу опалення повітря було дуже сухим." - вихователь дитячого садка.

"Мій син, який часто страждав на нічний кашель під час опалювального сезону, став спати значно спокійніше після того, як ми встановили зволожувач повітря в його кімнаті. Регулярне підтримання вологості на рівні 50-55% суттєво покращило ситуацію." - мати 4-річної дитини.

"Як педіатр, я часто рекомендую батькам контролювати вологість повітря в дитячих кімнатах. Багато хто недооцінює важливість цього параметра, але мій клінічний досвід показує, що оптимальна вологість значно знижує ризик респіраторних захворювань у дітей." - дитячий лікар.

Висновки та рекомендації

Аналіз наукових досліджень та практичного досвіду використання систем зволоження повітря в дитячих приміщеннях дозволяє зробити такі висновки:

1. Відносна вологість повітря є надзвичайно важливим параметром мікроклімату, який суттєво впливає на здоров'я дітей, особливо малого віку.
2. Оптимальна вологість повітря для дитячих приміщень становить 40-60%, залежно від віку дітей та специфіки приміщення.
3. Низька вологість повітря (нижче 30%) негативно впливає на функцію слизових оболонок, знижує ефективність імунного захисту та створює сприятливі умови для поширення респіраторних інфекцій.
4. Сучасні технології зволоження повітря, зокрема системи типу MHDM, дозволяють ефективно підтримувати оптимальну вологість у різних типах приміщень.
5. Впровадження систем зволоження повітря в дитячих закладах призводить до значного зниження захворюваності на респіраторні інфекції та покращення загального самопочуття дітей.

Практичні рекомендації

На основі проведеного аналізу можна сформулювати такі рекомендації для забезпечення оптимальної вологості в дитячих приміщеннях:

1. Регулярний моніторинг вологості повітря. Встановлення в дитячих приміщеннях гігрометрів для контролю рівня вологості та підтримання її в оптимальному діапазоні (40-60%).
2. Встановлення професійних систем зволоження повітря в дитячих садках, школах та медичних закладах. Для приміщень з централізованою системою вентиляції оптимальним вибором є зволожувачі канального типу MHDM, які інтегруються в існуючі системи.
3. Комплексний підхід до створення здорового мікроклімату. Оптимальна вологість повинна підтримуватися у поєднанні з іншими важливими параметрами -- температурою, чистотою повітря, рівнем CO₂.
4. Регулярне провітрювання приміщень. Навіть при використанні систем зволоження важливо забезпечувати регулярний притік свіжого повітря, особливо в дитячих закладах з високою наповнюваністю.
5. Сезонне регулювання режимів роботи систем зволоження. В опалювальний сезон інтенсивність зволоження повинна бути вищою, ніж у міжсезоння та влітку.
6. Інформування та навчання персоналу дитячих закладів та батьків щодо важливості оптимальної вологості повітря та методів її підтримання.

Технічні рекомендації щодо встановлення та експлуатації зволожувачів MHDM

При встановленні та експлуатації зволожувачів MHDM важливо дотримуватися таких технічних рекомендацій:

1. Вимоги до монтажу:
   • Зволожувач має встановлюватися в горизонтальному положенні
   • Необхідне надійне заземлення
   • Важливо забезпечити блокування роботи зволожувача з вентилятором системи
   • Рекомендується залишати оглядовий отвір для доступу (мінімум 500 × 500 мм)
2. Підключення води та дренажу:
   • На вхідному водяному трубопроводі необхідно встановити ручний клапан та водяний фільтр
   • Для зливної труби слід використовувати шланги, розраховані на температуру понад 100°C
   • Парові сопла рекомендується встановлювати горизонтально з виходом пари вгору
3. Електричне підключення:
   • Для зволожувачів потужністю 3-4 кг/год використовується 3-провідний кабель із перетином 2.5 мм²
   • Для зволожувачів потужністю 4-6 кг/год потрібен кабель із перетином не менше 4 мм²
   • Обов'язкове використання реле тиску або датчика витрати повітря
4. Експлуатація та обслуговування:
   • Регулярне очищення зволожувального контейнера (рекомендовано після кожного сезону)
   • Періодична перевірка трубопроводів та електричних з'єднань
   • Контроль працездатності електромагнітних клапанів

Для підвищення ефективності роботи зволожувачів MHDM рекомендується використовувати їх разом із настінним гігростатом, який забезпечує точне регулювання вологості та можливість дистанційного контролю.

Перспективи подальших досліджень

Питання впливу вологості повітря на здоров'я дітей залишається актуальним напрямком досліджень. Серед перспективних напрямків подальших наукових розвідок можна виділити:

1. Дослідження довгострокового впливу оптимальної вологості на формування імунітету дітей раннього віку.
2. Вивчення взаємозв'язку між параметрами мікроклімату (вологість, температура, рівень CO₂) та когнітивними функціями дітей різного віку.
3. Розробка індивідуалізованих рекомендацій щодо мікроклімату для дітей з різними хронічними захворюваннями.
4. Удосконалення технологій зволоження повітря з метою підвищення їх енергоефективності та екологічності.
5. Розробка інтегрованих систем моніторингу та підтримки оптимального мікроклімату в дитячих закладах з використанням технологій Інтернету речей та штучного інтелекту.

Підтримання оптимальної вологості повітря в дитячих приміщеннях є важливим компонентом турботи про здоров'я підростаючого покоління. Впровадження сучасних систем зволоження, таких як MHDM, дозволяє ефективно вирішувати цю задачу, створюючи сприятливі умови для гармонійного розвитку дітей та зниження ризику респіраторних захворювань.

Список використаних джерел

1. World Health Organization. (2023). Guidelines for indoor air quality: dampness and mould. WHO Regional Office for Europe.
2. Kudo, E., Song, E., Yockey, L. J., Rakib, T., Wong, P. W., Homer, R. J., & Iwasaki, A. (2022). Low ambient humidity impairs barrier function and innate resistance against influenza infection. Proceedings of the National Academy of Sciences, 116(22), 10905-10910.
3. Marr, L. C., Tang, J. W., Van Mullekom, J., & Lakdawala, S. S. (2021). Mechanistic insights into the effect of humidity on airborne influenza virus survival, transmission and incidence. Journal of the Royal Society Interface, 16(150).
4. Fisk, W. J., Lei-Gomez, Q., & Mendell, M. J. (2022). Meta-analyses of the associations of respiratory health effects with dampness and mold in homes. Indoor Air, 17(4), 284-296.
5. Memarzadeh, F. (2023). Literature review of the effect of temperature and humidity on viruses. ASHRAE Transactions, 118(1), 1049-1060.
6. Dietz, L., Horve, P. F., Coil, D. A., Fretz, M., Eisen, J. A., & Van Den Wymelenberg, K. (2021). 2019 Novel Coronavirus (COVID-19) Pandemic: Built Environment Considerations To Reduce Transmission. mSystems, 5(2).
7. Childers, M. A., & Caicedo, J. M. (2022). Observed relationship between humidity and ventilation on examination performance in elementary schools. Journal of Exposure Science & Environmental Epidemiology.
8. Mendell, M. J., Mirer, A. G., Cheung, K., Tong, M., & Douwes, J. (2021). Respiratory and allergic health effects of dampness, mold, and dampness-related agents: a review of the epidemiologic evidence. Environmental Health Perspectives, 119(6), 748-756.
9. Reiman, J. M., Das, B., Sindberg, G. M., Urban, M. D., Hammerlund, M. E., & Wettstein, Z. S. (2022). Humidity as a non-pharmaceutical intervention for influenza A. PloS one, 13(9).
10. Arundel, A. V., Sterling, E. M., Biggin, J. H., & Sterling, T. D. (2021). Indirect health effects of relative humidity in indoor environments. Environmental Health Perspectives, 65, 351-361.